Первая летописьГлава 14 |
1 |
2 И Давуд понял, что Вечный утвердил его царём над Исраилом и что высоко вознесено его царство ради Его народа Исраила. |
3 В Иерусалиме Давуд взял себе ещё жён, и у него родились ещё сыновья и дочери. |
4 Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: |
5 Ивхар, Элишуа, Элфелет, |
6 Ногах, Нефег, Иафия, |
7 Элишама, Элиада и Элифелет. |
8 |
9 Филистимляне пришли и принялись разбойничать в долине Рефаим. |
10 И Давуд спросил Всевышнего: |
11 Давуд со своими воинами пошёл к Баал-Перациму и разбил их там. Он сказал: |
12 Филистимляне бросили там своих богов, и по приказу Давуда их сожгли. |
13 И снова филистимляне принялись разбойничать в долине. |
14 Давуд вновь спросил Всевышнего, и Всевышний ответил ему: |
15 Как только ты услышишь в вершинах бальзамовых деревьев шум, как от шагов, тотчас же вступай в бой, потому что Всевышний пошёл перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян. |
16 Давуд сделал так, как повелел ему Всевышний, и исраильтяне разили филистимское войско всю дорогу от Гаваона до Гезера. |
17 Слава Давуда прошла по всем странам, и Вечный навёл страх перед ним на все народы. |
1-а хронiкиРозділ 14 |
1 |
2 І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля. |
3 І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к. |
4 А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон, |
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет, |
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія, |
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет. |
8 І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них. |
9 А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм. |
10 І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“ І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“. |
11 І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“ Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім! |
12 А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні. |
13 А филисти́мляни ще ота́борилися в долині. |
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́. |
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“. |
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру. |
17 І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́. |
Первая летописьГлава 14 |
1-а хронiкиРозділ 14 |
1 |
1 |
2 И Давуд понял, что Вечный утвердил его царём над Исраилом и что высоко вознесено его царство ради Его народа Исраила. |
2 І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля. |
3 В Иерусалиме Давуд взял себе ещё жён, и у него родились ещё сыновья и дочери. |
3 І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к. |
4 Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: |
4 А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон, |
5 Ивхар, Элишуа, Элфелет, |
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет, |
6 Ногах, Нефег, Иафия, |
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія, |
7 Элишама, Элиада и Элифелет. |
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет. |
8 |
8 І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них. |
9 Филистимляне пришли и принялись разбойничать в долине Рефаим. |
9 А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм. |
10 И Давуд спросил Всевышнего: |
10 І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“ І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“. |
11 Давуд со своими воинами пошёл к Баал-Перациму и разбил их там. Он сказал: |
11 І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“ Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім! |
12 Филистимляне бросили там своих богов, и по приказу Давуда их сожгли. |
12 А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні. |
13 И снова филистимляне принялись разбойничать в долине. |
13 А филисти́мляни ще ота́борилися в долині. |
14 Давуд вновь спросил Всевышнего, и Всевышний ответил ему: |
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́. |
15 Как только ты услышишь в вершинах бальзамовых деревьев шум, как от шагов, тотчас же вступай в бой, потому что Всевышний пошёл перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян. |
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“. |
16 Давуд сделал так, как повелел ему Всевышний, и исраильтяне разили филистимское войско всю дорогу от Гаваона до Гезера. |
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру. |
17 Слава Давуда прошла по всем странам, и Вечный навёл страх перед ним на все народы. |
17 І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́. |